Гістоструктура внутрішніх органів та шкіри щурів за довготривалої дії препарату “ВетМікоДерм”

The investigation of the skin toxicity of the liniment “VetMikoDerm” for prolonged use was performed on young and healthy laboratory rats with intact skin, body weight 200–220 g. The investigated environment was applied to a clean, non-woolly area (dorsal/lateral surface) of at least 10% of the total surface area. The spotted thistle oil was applied to the pre-prepared area of the skin of the animals of the control group, and the other two experimental groups of animals got the studied drug at the doses of 50 (I) and 500 mg/kg (II), respectively. The drug was applied to the skin daily for 28 days. At the end of the experiment, after the decapitation of the rats conducted under the light etheric anesthesia, a complete pathoanatomical dissection was performed, the coefficients of the mass of the internal organs were determined, samples of liver, kidney and skin tissues were taken for their histological examination. According to the results it was established that the liver and kidneys histology, and skin of rats of the 1st experimental group were similar to those that were of the control animals. At the same time, receiving the maximum dose (10 times the therapeutic dose) of the drug “VetMikoDerm”, the majority of rats of the 2nd group showed a discomplication of the lamellar structure of the liver lobules, hepatocytes were placed in separate groups, sinusoidal capillaries were expanded. The presence of hepatocytes with heterogeneous, granular and weakly colored cytoplasm was observed in the central parts of the lobules, the nuclei of individual hepatocytes were increased, indicating the development of granular protein degeneration of the parenchyma. Histologically, under these conditions, foci of granular dystrophy of the epithelium of the vorticular and direct renal tubules with the expansion of their lumen were found in the structure of kidney of rats. The kernels of individual nephropyelitis had signs of karyopicnosis and cariorexis. The histological structure of skin of rats in all experimental groups was of the same type and consisted of the epidermis, dermis and hypodermis. Animals of the 2nd experimental group which repeatedly and for a long time were applied a “VetMikoDerm” lineulation in a dose that exceeded its optimal amount by 10 times showed the epidermal thickening, the presence of small-mesenchymal polymorphocytic infiltration, microcirculatory corneal disorder and sebaceous gland hyperplasia  glands in the dermis that indicated the development of a compensatory-adaptive reaction in places of application of a 10-fold dose of the investigational medicinal product.Вивчення нашкірної токсичності лініменту “ВетМікоДерм” за тривалого застосування проводили на молодих і здорових лабораторних щурах з непошкодженою шкірою, масою тіла 200–220 г. Досліджуваний засіб наносили на чисту без шерсті ділянку (дорзально/бокова поверхня) площею не менше 10% від загальної площі поверхні. Тваринам контрольної групи на попередньо підготовлену ділянку шкіри наносили олію розторопші плямистої, а двом дослідним групам тварин досліджуваний препарат у дозах 50 (І) і 500 мг/кг (ІІ), відповідно. Препарат наносили на шкіру щоденно впродовж 28 діб. По завершенні досліду після декапітації щурів, проведеної за легкого ефірного наркозу, проводили повний патологоанатомічний розтин, визначали коефіцієнти маси внутрішніх органів, відбирали зразки тканин печінки, нирок і шкіри для їхнього гістологічного дослідження. В результаті проведених досліджень встановлено, що гістоструктура печінки, нирок і шкіри щурів І дослідної групи була подібною до аналогічної у тварин контролю. Щодо тварин ІІ групи, які отримували максимально досліджувану (десятиразову терапевтичну) дозу препарату “ВетМікоДерм”, то в більшості щурів виявляли дискомплексацію пластинчастої будови печінкових часточок, гепатоцити розміщувалися окремими групами, синусоїдні капіляри були розширеними. Переважно в центральних ділянках часточок спостерігали наявність гепатоцитів з неоднорідною, зернистою і слабозабарвленою цитоплазмою, ядра окремих гепатоцитів збільшені, що вказувало на розвиток зернистої білкової дистрофії паренхіми. Гістологічно у структурі нирок щурів за цих умов виявляли вогнища зернистої дистрофії епітелію звивистих і прямих ниркових канальців із розширенням їхнього просвіту. Ядра окремих нефроепітеліоцитів мали ознаки каріопікнозу і каріорексису. Гістологічна структура шкіри щурів усіх дослідних груп була однотипною і складалася з епідермісу, дерми і гіподерми. У тварин ІІ дослідної групи, яким на ділянку шкіри багаторазово і впродовж тривалого часу наносили лінімент “ВетМікоДерм” у дозі, що в 10 разів перевищувала її оптимальну кількість, виявляли потовщення епідермісу, наявність дрібновогнищевих поліморфоклітинних інфільтратів, порушення мікроциркуляторного русла та гіперплазію сальних залоз в дермі, що вказувало на розвиток компенсаторно-пристосувальної реакції в місцях нанесення 10-кратної дози досліджуваного лікарського засобу